https://utmr.org.ua/ Стрічка останніх новин ua https://utmr.org.ua/typo3conf/ext/tt_news/ext_icon.gif https://utmr.org.ua/ 18 16 Стрічка останніх новин TYPO3 - get.content.right http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss Fri, 11 Sep 2026 15:20:00 +0300 https://utmr.org.ua//novini/novina/kirovogradshchina-cifri-jaki-ne-mozhna-ignoruvati За даними державних обліків мисливських тварин, які ми проаналізували за 2022–2026 роки,... Але особливо тривожна ситуація з видами, чисельність яких безпосередньо впливає на епізоотичну та санітарну безпеку.

 Кабан: 588 (2022 р.) → 1485 голів (2026 р.) +152,6%.
 Лисиця: 1 209 → 3122 +158,2%.
 Вовк: 100 → 325 +225%.
 Шакал: 12 → 205 +1608%.

Тільки три ключові хижаки - лисиця, вовк і шакал - збільшили свою сумарну облікову чисельність із 1321 до 3 652 особин. Майже у 2,8 раза.
І це вже не статистика заради статистики.

Це наслідки, які люди відчувають на власному подвір'ї, у господарстві, на полях і дорогах.

Більше хижаків - більше ризиків сказу

Кіровоградщина вже має надзвичайно складну ситуацію зі сказом.
У 2025 році в області лабораторно підтверджено 162 випадки сказу серед тварин, у тому числі 82 випадки у лисиць.

Кабан
Зростання чисельності дикого кабана до 1 485 голів - це серйозний фактор ризику для свинарства.
Дикий кабан є одним із ключових носіїв і джерел поширення АЧС у природі.
Африканська чума свиней не небезпечна для людини, але для свинарства вона може бути катастрофою.
При спалаху захворювання поголів'я доводиться знищувати. Господарства несуть прямі збитки. Запроваджуються карантинні та ветеринарно-санітарні обмеження. Виникають проблеми з переміщенням і реалізацією тваринницької продукції та зовнішньою торгівлею.
І в результаті вірус, який циркулює в дикій природі, може перетворитися на економічну катастрофу для конкретного свинарського господарства.

Більше кабана - більше потрав
Дикий кабан не читає кадастрових карт і не знає, де закінчується ліс та починається поле.
Коли чисельність тварин зростає понад можливості угідь забезпечувати їх кормовою базою, тварини виходять на сільськогосподарські поля.
Знищення посівів, пошкодження врожаю, потрави, пошкодження молодих лісових насаджень - це вже прямі економічні збитки фермерів, землекористувачів і лісівників.
Для людини, яка витратила сотні тисяч гривень на посівну, «дика природа» на її полі - це вже не романтика. Це реальні збитки.

І ще одна небезпека - дороги
Чим більше великих диких тварин, тим вищою стає ймовірність їх виходу на автомобільні дороги.
У червні 2026 року на Кіровоградщині зіткнення мотоцикла з дикою косулею призвело до загибелі 14-річного водія.

Питання не в тому, «любимо ми тварин чи ні»
Мисливці - одні з тих, хто найбільше зацікавлений у здоровій та збалансованій популяції диких тварин.
Але охорона природи - це не означає просто дозволити популяціям безконтрольно зростати.
Природні ресурси потребують управління.
Якщо чисельність виду виходить за межі, які може витримати конкретна екосистема, починаються хвороби, конкуренція за корм, міграції, потрави, збитки сільському та лісовому господарству, виходи тварин до населених пунктів і доріг.
Саме тому регулювання чисельності мисливських видів - це не про знищення тварин. Це про відповідальне управління природними ресурсами.

І сьогодні цифри Кіровоградщини говорять дуже голосно.

Кабан +152%. Вовк +225%. Лисиця +158%. Шакал +1608%.
Це вже той момент, коли проблему потрібно не замовчувати, а професійно вирішувати.
Бо природа не має бути безконтрольною. Вона має бути збалансованою.

#УТМР #Кіровоградщина #Мисливство #МисливськеГосподарство #Кабан #Лисиця #Вовк #Шакал #АЧС #Сказ #Природа #Баланс]]> Fri, 11 Sep 2026 15:20:00 +0300 https://utmr.org.ua//novini/novina/sotnja-fazaniv-vid-mislivciv-vasilkivshchini 5 вересня в угіддях Обухівської районної організації Українське товариство мисливців і рибалок -... Українське товариство мисливців і рибалок - УТМР відбулася подія, яка особливо важлива сьогодні - близько ста фазанів випустили у природу.
Цю роботу провели силами та за кошти Васильківської первинної організації УТМР. Ще майже сотня птахів отримала шанс адаптуватися у природі, а мисливські угіддя Київщини - нове поповнення дичини.

І це не просто випуск птиці, це - щоденна, кропітка робота з відтворення мисливської фауни, збереження природи та відновлення угідь.
Попри надзвичайно складні часи для Київщини та всієї України, ця робота не зупиняється. Навпаки - люди продовжують вкладати сили й ресурси в те, що залишиться після нас.
До заходу долучилися голова ВР УТМР Микола Скорий, голова Обухівської РО УТМР Олег Загірний, голова Васильківської первинної організації УТМР Олександр Беньківський, а також місцеві мисливці, молодь та представники ЗМІ.

Особливо важливо, що до таких заходів долучається молодь. Бо любов до природи не передається словами - її передають власним прикладом. Сьогодні ми випускаємо фазанів, а завтра саме ці хлопці й дівчата можуть стати тими, хто берегтиме українську природу.

Ми можемо жити у важкі часи. Але це не означає, що маємо перестати думати про майбутнє.
А майбутнє наших угідь - це жива природа, здорова фауна та люди, які готові за неї відповідати.
І ще одна важлива справа: робота з повернення мисливських угідь Васильківському осередку УТМР триває.
Відновлюємо природу. Повертаємо життя. Працюємо для майбутнього.

#УТМР #Київщина #Обухів #Васильків #Фазан #ВідтворенняФауни #МисливськіУгіддя #ОхоронаПрироди #МисливціДбають]]> Sat, 05 Sep 2026 15:24:00 +0300 https://utmr.org.ua//novini/novina/mislivske-gospodarstvo-v-ministerstvi-agrarnoji-politiki-ta-prodovolstva-chogo-chekati-dali 17 липня 2026 року Уряд ухвалив рішення відновити роботу самостійного Міністерство аграрної...
Постановою Кабміну № 1029 від 6 серпня 2026 року визначено, що тепер Держлісагентство, яке реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, координується не Міндовкілям, а Мінагрополітики.

Хто в Уряді тепер відповідає за мисливство

З 16 липня 2026 року Міністерство аграрної політики та продовольства очолює Тарас Висоцький. Це не нова для нього сфера: у 2025–2026 роках він був заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства, а 16 липня 2026 року призначений міністром Мінагрополітики. І ось тут є, на нашу думку, найцікавіший момент для мисливської галузі.
Тарас Висоцький вже будучи заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства у 2026 році брав участь у Стратегічному форумі з розвитку мисливської галузі України на Рівненщині. Це показник його лояльності до мисливського господарства і позитивний сигнал для мисливства. Але робити якісь позитивні прогнози щодо відновлення ним мисливської галузі - ще зарано.
Водночас є ще один показовий факт: у лютому 2026 року нинішній міністр агрополітики говорив про лісову галузь як про важливий ресурс економічного зростання та наголошував на необхідності використання її економічного потенціалу. Це дає підстави припускати, що його підхід до лісового та мисливського господарства може бути більш господарським і економічним, ніж суто природоохоронним.

Але є важливе «але»

Не варто очікувати, що з вересня все в мисливському господарстві різко зміниться.
Причина проста: основні правила гри залишаються закріпленими законами, стратегіями, природоохоронними зобов'язаннями та іншими державними документами.
У 2025 році Уряд затвердив Стратегію розвитку мисливського господарства до 2035 року, ініціаторами, розробниками і підписантами якої були УТМР, ВАМКМУ та ТЛУ. Вона передбачає реформування мисливської галузі, законодавчі зміни, цифровізацію, сучасну таксацію, посилення охорони та перехід до європейських принципів управління. І ця Стратегія була сформована ще до нинішньої зміни структури Уряду. Тому неправильно було б казати, що до переходу в Мінагро мисливська галузь стояла на місці, вона працювала, але її ініціативи, переважно, блокувались владою. З’явилась надія, що тепер це зміниться.

Те, що мисливське господарство повертається в «господарську» систему координат - потенційний плюс. Мінагрополітики, за своєю природою, працює з такими категоріями: виробництво → ресурс → господарювання → економічна ефективність → інвестиції → зайнятість → продовольча та біологічна безпека.
Мисливське господарство в такій системі легше розглядати не просто як спосіб «використання дикої природи», а як окремий сектор економіки, який повинен охороняти ресурс, відтворювати його та раціонально використовувати.

Це дуже важлива зміна філософії. Адже мисливське господарство - це: охорона угідь, відтворення тварин, боротьба з браконьєрством, ветеринарний контроль, регулювання чисельності тварин, зокрема хижаків, біотехнічні заходи, облік, єгерська служба, мисливська інфраструктура, туризм, рекреація, створення робочих місць, надходження до місцевих бюджетів тощо.
Другий плюс - потенційно простіше доводити економічну цінність мисливського господарства. Це особливо важливо нині, коли багато років до цього, мисливська галузь фактично залишалася «пасинком» державної політики і розглядалась, як щось шкідливе для природи, атавізм, який заважає країні і якого варто позбутись. Так званні «зоозахисні» організації формували у суспільства викривлене уявлення про мисливську галузь і тиснули на Міндовкілля, щоб ті приймали популістські рішення.

Якщо дивитися ширше, потенційна економіка мисливства - це: мисливець → транспорт → проживання → харчування → спорядження → послуги єгеря → плата за користування → податки → місцевий бюджет. У Мінагро є значно більше інструментів для того, щоб говорити саме про таку модель.

Дуже важливий плюс - проблема хижаків та епізоотій може отримати інший статус

Держлісагентство прямо повідомляло про різке збільшення чисельності мисливських тварин у регіонах, де через війну полювання було заборонене, а також про збільшення чисельності хижаків, зокрема лисиці та шакала. Відомство пов'язує це, зокрема, з ризиками поширення сказу та АЧС. Тобто питання: «Чи можна регулювати чисельність мисливських видів?», може поступово перетворюватися на питання: «Як державі управляти чисельністю популяцій, щоб не створювати епізоотичних, екологічних та економічних ризиків?».
А це вже зовсім інша постановка питання. І саме для Мінагро зв'язка: мисливство + тваринництво + ветеринарія + АЧС + сказ + продовольча безпека - є набагато природнішою.

Про мінуси

Мінагро може поставити на перше місце не мисливство, а аграрний сектор.
Це головний ризик і це ми вже проходили в період 2012–2019 років, коли мисливство було одним з підрозділів тваринництва Мінагро.
Тому є ризик, що мисливство просто загубиться серед значно більших аграрних проблем.
Тобто зміна міністерства сама по собі ще не гарантує появи сильної державної мисливської політики, але дає перспективу, якщо мисливська галузь буде більш активною і доведе це новому міністру агрополітики.

Можливий конфлікт «сільське господарство - дика природа»

Мінагро може бути прихильнішим до регулювання чисельності тварин, якщо вони завдають шкоди сільському господарству. Але одночасно аграрна політика може вимагати: мінімізувати збитки від дикої фауни, обмежувати поширення окремих видів, захищати посіви, контролювати хижаків.
Тобто для мисливців це може бути і добре, і погано.
Держава може нарешті визнати проблему надмірної чисельності окремих видів, але рішення можуть прийматися не в інтересах мисливського господарства, а в інтересах аграрного виробництва.

Екологічна складова нікуди не зникає

Це теж дуже важливо усвідомлювати.
Після переходу Держлісагентства в Мінагро Міндовкілля не перестає впливати на мисливство.
Червона книга, біорізноманіття, природно-заповідний фонд, міжнародні природоохоронні зобов'язання, оцінка впливу на довкілля та низка інших напрямів залишаються екологічною площиною.
Тому передача Держлісагентства Мінагро не означає автоматичного скасування природоохоронних обмежень.

Тим не менше Українське товариство мисливців і рибалок - УТМР вважає, що зараз в галузі виникло унікальне вікно можливостей. Так, сама по собі передача Держлісагентства Мінагрополітики не гарантує позитивних змін в мисливському господарстві, але вона змінює політичну рамку, в якій прийматимуться рішення. А з урахуванням того, що нинішній міністр Тарас Висоцький знайомий з мисливським господарством і вже підтримував його публічно, сьогодні для мисливства справді відкривається можливість перейти від постійного відстоювання самого права на існування до нормальної розмови про розвиток галузі.

#Мисливство #МисливськеГосподарство #Мінагрополітики #Мінагро #МисливськаПолітика #Держлісагентство #МисливськаГалузь #УТМР]]> Thu, 03 Sep 2026 15:26:00 +0300 https://utmr.org.ua//novini/novina/lisici-vikhodjat-do-ljudei Сказ знову нагадує про себе в різних регіонах України. Лисиці заходять у двори, заражають собак...
Лисиці заходять у двори, заражають собак і худобу, а люди після контактів із тваринами змушені проходити антирабічне лікування.
Серпень 2026 року дав одразу низку тривожних сигналів - від Харківщини та Сумщини до Волині й Львівщини.

Головна проблема - різке зростання чисельності лисиці. За даними Держпродспоживслужби (ДПСС), після початку повномасштабної війни її чисельність в Україні зросла більш ніж у 2,5 раза - приблизно з 45 до 110 тисяч особин. На окремих територіях показники ще вищі.
Чим більше лисиць - тим складніше контролювати циркуляцію сказу. Особливо там, де через бойові дії неможливо повноцінно проводити пероральну вакцинацію диких м'ясоїдних.
ДПСС підтверджує зростання кількості випадків сказу більше, ніж у 2 рази. Захворювання залишається активно циркулюючим, а в окремих областях ситуація погіршується.
Харківщина:

Лисиці - поруч із господарствами

21 серпня у селі Безруків підтвердили сказ у бичка.
Тварина стала млявою, перестала пастися, у неї з'явилися слинотеча та ревіння. 18 серпня бичок загинув. Лабораторія підтвердила сказ.
Можливим джерелом зараження назвали лисиць, яких неодноразово бачили в урочищі біля села.
Але ще тривожніша статистика для людей: понад 2 тисячі мешканців області від початку року звернулися через укуси та інші ушкодження тваринами. Це на 32% більше, ніж торік.

Волинь:
Скажена лисиця забігла у двір
25 серпня у селі Білопіль Володимирського району скажена лисиця забігла на подвір'я і зчепилася із собакою.
Собаку вакцинували, так само кота і свиню. Чоловік, який контактував із собакою, проходить антирабічне лікування.
На території запровадили 60-денні карантинні обмеження.
Це вже не історія про небезпечну тварину десь у лісі. Лисиця опинилася просто у дворі.

Сумщина:
Троє людей після контакту із собакою
У Стецьківці 25 серпня підтвердили сказ у домашнього собаки.
Пес з'їв їжака, за кілька днів загинув. Лабораторія підтвердила вірус.
Троє людей, які контактували з твариною, проходять обов'язкове антирабічне лікування.
З початку року на Сумщині зареєстровано 14 випадків сказу серед тварин.

Львівщина:
Два випадки за кілька днів
23 серпня у Хоросному скажена лисиця напала на домашнього собаку. Пізніше собака подряпав господарів. Люди проходять вакцинацію.
28 серпня сказ підтвердили у лисиці в селі Гряда Львівської громади. Мертву тварину знайшли на околиці села.
В обох випадках сценарій практично однаковий:
лисиця → домашня тварина → людина.

Вінниччина:
Понад 80 випадків сказу
В області ситуація особливо показова.
Станом на початок серпня підтверджено 86 випадків сказу серед тварин. Із них 45 - у лисиць, 22 - у котів, 18 - у собак та один випадок у великої рогатої худоби.
За словами фахівців, чисельність лисиці на Вінниччині за останні роки зросла в чотири рази.
Паралельно за перше півріччя понад 2600 людей звернулися після укусів або ослинення тваринами.
Це один із найчіткіших прикладів зв'язку між чисельністю хижаків, циркуляцією сказу та ризиком для населення.

Хмельниччина:
Нападів більше на третину
За перше півріччя по антирабічну допомогу на Хмельниччині звернулися 1506 людей.
Кількість постраждалих зросла більш ніж на 30%.
Серед тварин із початку року сказ підтвердили у 9 собак, 4 котів та 4 лисиць.
Лисиця залишається природним резервуаром вірусу, але безпосередній контакт із людьми найчастіше відбувається вже через домашніх або безпритульних собак і котів.

Запоріжжя:
Війна підсилює ризики
У Запорізькій області з початку року 1411 людей звернулися після укусів, подряпин, ослинення та інших контактів із тваринами.
Майже половина випадків - 725 - пов'язані з безпритульними тваринами.
Фахівці називають три головні причини погіршення ситуації:
• неможливість повноцінної вакцинації диких тварин на територіях бойових дій;
• наближення дикої фауни до населених пунктів;
• збільшення кількості безпритульних тварин.
Тут війна фактично руйнує природний бар'єр між дикою природою і людиною.

Прикарпаття:
Лисиці перевищували норму в рази
На Івано-Франківщині у 2024 році щільність лисиці становила 3,2 особини на 1000 га при нормативі 0,5-1.
Тобто показник перевищував допустимий у кілька разів.
Після проведених заходів чисельність вдалося зменшити у 2,5 раза. У 2025 році в області зареєстрували 29 неблагополучних пунктів щодо сказу.
Лише протягом одного тижня серпня 2026 року ветеринари вакцинували понад 3300 собак і котів.

Чернігівщина:

Сказ доходить до худоби
26 серпня у селі Дроздівка Куликівської громади підтвердили сказ у корови.
Такі випадки трапляються рідше, ніж серед лисиць, собак і котів, але вони показують масштаб проблеми: вірус уже не обмежується дикою фауною.

Хижаків більше - ризик ближче
Україна фактично отримала нову конфігурацію епізоотичної небезпеки.
Більше лисиць → більше потенційних носіїв вірусу → більше контактів із домашніми тваринами → більше ризику для людей.
Після початку повномасштабної війни чисельність лисиці зросла більш ніж у 2,5 раза. На Вінниччині - у чотири рази.
У той самий час частина територій залишається недоступною для повноцінної пероральної вакцинації. Дикі тварини наближаються до сіл і міст, а кількість безпритульних собак і котів залишається високою.
І статистика звернень людей це відображає: +32% на Харківщині, понад +30% на Хмельниччині, тисячі звернень на Вінниччині.
Сказ не обов'язково демонструє вибухове зростання по всій країні. Але він стає ближчим до людини.
І саме це сьогодні є найбільш тривожним сигналом.

#Сказ #Лисиці #ДикіХижаки #УТМР #МисливськеГосподарство #Безпека #ЕпізоотичнаСитуація]]> Tue, 01 Sep 2026 15:28:00 +0300 https://utmr.org.ua//novini/novina/mislivska-vatra-koli-tradiciji-jednajut-a-vatra-grije-ne-lishe-sercja 23 серпня у Миколаєві над Дністром, на Львівщині, вкотре відбувся Міжнародний фестиваль «Мисливська...
Організаторами фестивалю стали Львівська обласна організація Українське товариство мисливців і рибалок - УТМР, Миколаївська районна організація УТМР, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства Держлісагентства та Миколаївська міська територіальна громада.

Цей захід не відбувся б без головних організаторів – голови Львівської ОО УТМР В’ячеслава Василенка, голови Миколаївської РО УТМР Василя Корди, міського голови міста Миколаєва Львівської області Андрія Щебеля,

начальника Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Анатолія Дейнеки, за що їм велика вдячність.
Тисячі гостей із різних куточків України зібралися над Дністром, щоб зустрітися, поспілкуватися, підтримати одне одного та разом показати: українське мисливство – це культура, традиції, відповідальність за природу і любов до рідної землі.

Особливого значення цьогорічній «Мисливській ватрі» надала присутність ветеранів та захисників України. Для них діяли ретрити та спеціальні активності. Адже перебування на природі, спілкування з побратимами й однодумцями, фізична активність та повернення до мирних занять – це важливий напрямок реабілітації та соціалізації наших захисників.
Це особливо важливо сьогодні, коли Україна продовжує боротьбу за свою свободу.

Учасників заходу привітали голова ВР УТМР Микола Скорий, Миколаївський міський голова – Андрій Щебель, депутати Львівської обласної ради – Микола Іщук, Ореслава Хомик, Анатолій Дейнека, Микола Біляк та багато інших поважних гостей. Особливі слова вдячності пролунали на адресу воїнів-мисливців, які з перших днів повномасштабного вторгнення стали на захист України.
«Це тернистий шлях, який об’єднує всіх боротьбою, любов’ю до нашої Батьківщини. Сьогодні ми бачимо на цьому заході в мальовничому місці, у Миколаєві на Львівщині, велику кількість гостей з родинами, дітьми, багато ветеранів. Нашим захисникам такі заходи допомагають відновитись, ветеранам – повернутись до звичайного життя. Гості фестивалю мають можливість відпочити зі своїми родинами, провести час, долучитись до мисливської культури, розказати всім, що мисливство – це, в першу чергу, процес спілкування людей та поваги до природи», – зазначив голова президії ВР УТМР Микола Скорий.

За словами очільника УТМР, особливо приємно було бачити позитивні емоції людей, які в умовах війни отримали можливість хоча б на мить відволіктися від стресу, зібратися родинами та відчути силу спільноти.

У програмі заходу були конкурси мисливських страв, експозицій, пісень і строю, виставка мисливських собак, змагання з імітації голосів тварин, концертна та патріотична програми, а також відкритий форум про майбутнє мисливства в Україні.

На фестивалі свої команди представили обласні організації УТМР із семи областей України, зокрема Чернівці, Полтава, Івано-Франківськ, Тернопіль, Волинь, Рівне та Львівської областей. Мисливські організації демонстрували власні традиції, автентичні строї, експозиції, кулінарні здобутки та мистецькі таланти.
Захід також включав форум з двома панельними дискусіями: Проблемні питання ведення мисливського господарства та Участь ветеранів у веденні мисливського господарства. У межах цієї панелі акцентували увагу на тому, що мисливство – це потужний інструмент для реабілітації та відновлення наших воїнів. Перебування в угіддях, спілкування, фізична активність допомагають ветеранам адаптуватися й повертатися до цивільного життя.

Результатом дискусії стало спільне звернення учасників конференції до Львівської обласної військової адміністрації. Запропонували чіткий і контрольований підхід стосовно можливості проведення полювання в сезоні 2026–2027 років на території області із дотриманням усіх заходів безпеки та контролю.

Серед партнерів заходу були Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, ВАМКМУ, Національний лісотехнічний університет України, Держпродспоживслужба у Львівській області, філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» та Львівська обласна організація УТМР, телеканали «Трофей» та «Ні пуху, ні пера».

Варто окремо подякувати директору департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОВА Володимиру Корді за підтримку заходу.

А завершилася «Мисливська ватра» тим, заради чого вона й народжувалася, – спільним запалюванням вогню. Вогню, який символізує єдність поколінь, силу традицій і незламність українського народу.
Цьогорічна «Мисливська ватра» стала благодійною подією на підтримку наших Захисників – кошти, зібрані під час фестивалю, ярмаркування та аукціонів та субвенцій від громад, спрямовуються на потреби військових.

Ми бережемо традиції, підтримуємо ветеранів, допомагаємо війську і продовжуємо творити історію українського мисливства.
Слава Україні!
Героям слава!

#МисливськаВатра #УТМР #105роківУТМР #35роківНезалежності #Мисливство #ЗахисникиУкраїни #МисливськаСпільнота]]> Wed, 26 Aug 2026 15:35:00 +0300 https://utmr.org.ua//novini/novina/zakonoprojekt-no15431-gamancjam-ugiddja-zvichainim-mislivcjam-pruten Під гаслами «реформи» та «сталого використання» до Верховної Ради України внесено Законопроєкт №...
Якщо уважно почитати запропоновані норми цього проєкту та вникнути в його загальну концепцію, то виникає логічне питання: «Для кого насправді створюється нова модель українського мисливства?»
Українське товариство мисливців і рибалок не проти змін та інновацій. Так, мисливське законодавство справді потребує оновлення, сучасних підходів, цифровізації та гармонізації з європейськими нормами, але це не повинно означати знищення громадських мисливських організацій і перетворення мисливських господарств та полювання на привілей для тих, у кого багато грошей.
Натомість наше Товариство було створено 105 років тому, саме заради того, щоб мисливство було доступне кожному громадянину.

Проєкт № 15431 встановлює високі вимоги до фінансової спроможності претендентів на отримання мисливських угідь, а також запроваджує конкурсний порядок їх надання. Для громадських неприбуткових організацій, які десятиліттями утримували мисливські господарства за рахунок членських внесків і добровільної праці мисливців, такі нові вимоги можуть стати неподоланим бар’єром, який їх знищить.

Конкурс, який формально може виглядати як прозорий механізм, у реальності створює очевидну перевагу для тих, хто має найбільші фінансові можливості. А це – прямий шлях до концентрації мисливських угідь у руках фінансово потужних структур, монополізації галузі та витіснення громадських організацій, які роками вкладали у ці території власні кошти, працю та ресурси.

Особливо небезпечно це для УТМР та інших громадських мисливських організацій. Уже за рік закінчується строк користування значною частиною мисливських угідь, які десятиліттями охоронялися, облаштовувалися та підтримувалися Товариством та самими мисливцями. Якщо цей законопроєкт буде прийнято, то всі угіддя перейдуть до можновладців, які як ми знаємо, не працюють задарма. Та й сам автор законопроєкту неодноразово публічно заявляв, що мисливство не може бути для всіх, воно для багатих!

Тож виникає цілком закономірне питання: хто отримає ці угіддя завтра? Ті, хто десятиліттями працювали в угіддях, охороняли тварин і робили мисливство доступним, чи ті, хто сьогодні просто має кошти, щоб виграти конкурс?

Сукупність нових фінансових вимог, платежів, конкурсних процедур, компенсаційних зобов’язань та адміністративних бар’єрів може зробити ведення мисливського господарства економічно неможливим для громадських організацій. Як наслідок – послуги з полювання різко подорожчають і мисливство стане недоступним для звичайного мисливця та місцевого населення.
І це далеко не єдина проблема документа.

Законопроєкт отримав критичні зауваження і на рівні Верховної Ради України. Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу у своєму висновку за результатами правового аналізу вказав на численні положення, які лише частково узгоджуються або не узгоджуються з правом ЄС та міжнародними зобов’язаннями України.
Зокрема, Комітет звернув увагу на проблеми з окремими підходами до охорони видів, використанням мисливських ресурсів, регулюванням інвазійних видів, процедурами щодо природоохоронних територій та іншими положеннями законопроєкту. Це означає, що документ, який подається як крок до європейських стандартів, сам потребує серйозного доопрацювання з точки зору відповідності цим стандартам.

Не менш важливо й те, що значна частина членів Робочої групи при Верховній Раді, в тому числі від УТМР, які працювали над удосконаленням мисливського законодавства, не були належним чином залучені до остаточного формування документа та не погоджували цей проєкт. Позиція користувачів мисливських угідь, громадських організацій, науковців і фахівців фактично залишилася поза повноцінним обговоренням.

Мисливське господарство України не можна реформувати за закритими дверима. Особливо тоді, коли ціна такої «реформи» – майбутнє сотень тисяч мисливців, громадських організацій та мільйонів гектарів угідь.

Ми не можемо допустити ситуації, коли люди, які десятиліттями власним коштом утримували мисливське господарство, охороняли угіддя, боролися з браконьєрством, проводили біотехнічні заходи та зберігали дику природу, завтра опиняться за воротами власних господарств.
Мисливські угіддя не повинні розподілятися за принципом товщини гаманця. Полювання не повинно ставати розвагою для обраних. А реформа не повинна перетворюватися на переділ мисливських угідь на користь найбагатших.

Законопроєкт № 15431 у нинішньому вигляді потребує ґрунтовного перегляду, професійного обговорення та реального врахування позиції мисливської спільноти, громадських організацій, науковців і фахівців галузі.

Бо сьогодні вирішується не просто доля чергового законопроєкту. Вирішується, яким буде українське мисливство завтра: народним і доступним для громадян чи закритим клубом для тих, хто може собі це дозволити.

Президія Всеукраїнської ради Українського товариства мисливців і рибалок підготувала відповідне Звернення до Верховної Ради України щодо Законопроєкту № 15431, яке буде опубліковано на медіаресурсах Товариства.

#УТМР #Законопроєкт15431 #ВерховнаРада #захистмисливців #доступнемисливство #збережемомисливство #антиреформа #правамисливців #протидіяпереділуугідь #МисливствоДляВсіх #НеЛишеДляБагатих #ЗбережемоУгіддя #ГолосМисливців]]> Оперативні новини Fri, 21 Aug 2026 15:31:00 +0300 https://utmr.org.ua//novini/novina/koli-ljudi-prosjat-pro-dopomogu-mi-ne-majemo-prava-movchati До в.о. голови Ставищенської районної організації Українське товариство мисливців і рибалок - УТМР... Українське товариство мисливців і рибалок - УТМР Володимира Клименка надійшло офіційне звернення від старости старостинського округу №11 Ставищенської громади Василя Мацоли. Водночас цей лист адресовано і селищному голові Леоніду Джуджику, адже проблема потребує спільного реагування органу місцевого самоврядування, обласної військової адміністрації, Держпродспоживслужби та користувача мисливських угідь.

У зверненні йдеться про критичну ситуацію, яка склалася через значне збільшення чисельності лисиці. Дикі тварини дедалі частіше заходять безпосередньо в населені пункти, на подвір'я людей, нищать домашню птицю та становлять реальну небезпеку для мешканців. Особливе занепокоєння викликає поведінка окремих лисиць, яка може свідчити про захворювання на сказ.
Це вже не питання мисливства. Це питання безпеки людей, здоров'я дітей, захисту домашніх тварин та епізоотичного благополуччя громад.

На жаль, подібні звернення надходять не лише зі Ставищенської громади. У багатьох регіонах України місцеві жителі дедалі частіше повідомляють про появу хижаків у селах і містечках. Це є наслідком багаторічної відсутності ефективного регулювання чисельності окремих видів диких тварин.

Українське товариство мисливців і рибалок неодноразово наголошувало: мисливці - це насамперед відповідальні господарі угідь, які дбають про природний баланс, профілактику небезпечних хвороб та безпеку людей. Саме тому питання науково обґрунтованого регулювання чисельності хижаків має вирішуватися своєчасно, відповідально та виключно в межах чинного законодавства.

Сподіваємося, що звернення старости буде почуте, а селищний голова Леонід Джуджик разом із профільними службами та Ставищенською районною організацією УТМР докладуть усіх необхідних зусиль для розв'язання цієї проблеми.

Бо безпека людей і збереження природної рівноваги - це спільна відповідальність.

#УТМР #СтавищенськаГромада #Київщина #БезпекаЛюдей #Сказ #Лисиця #МисливськеГосподарство #хижаки #МисливціДбають]]> Tue, 11 Aug 2026 15:39:00 +0300 https://utmr.org.ua//novini/novina/u-2026-roci-v-ukrajini-poljuvannja-na-pernatu-dichinu-dozvoleno-u-chotirokh-oblastjakh Відповідні накази погодили обласні військові адміністрації... Черкаській;
Миколаївській;
Закарпатській;
Хмельницькій області.

Нагадуємо, що згідно Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (стаття 19), строки полювання на пернату дичину визначені таким чином:
• на качок (крім видів, занесених до переліку винятків), норця великого, лиску, більшість видів куликів та голубів (крім голуба-синяка) - з серпня по грудень;
• на гусок (сіру, білолобу велику та гуменника) - з серпня по січень;
• на куріпку сіру та фазана - з жовтня по грудень;
• на перепела - з серпня по листопад.

Водночас звертаємо увагу, що проведення полювання здійснюється виключно відповідно до вимог чинного законодавства, наказів користувачів мисливських угідь, погоджених обласними військовими адміністраціями та правил безпеки в умовах воєнного стану.

За детальною інформацією щодо порядку проведення полювання, визначених об'єктів, місць та днів полювання, вартості дозволів, обмежень та інших умов звертайтеся безпосередньо до користувача мисливських угідь, послугами якого плануєте скористатися.

Українське товариство мисливців і рибалок - УТМР бажає всім мисливцям безпечного, відповідального та вдалого сезону!

#УТМР #Мисливство #Полювання #СезонПолювання #Полювання2026 #ПернатаДичина #ПолюванняНаКачку #МисливськеГосподарство #МисливціДбають]]> Fri, 07 Aug 2026 15:40:00 +0300 https://utmr.org.ua//novini/novina/shcho-ja-matimu-vid-chlenstva-v-utmr Часто до нас звертаються люди з питанням: "Якщо я вступлю до вашого Товариства, то що воно мені... Спробуємо відповісти на ці питання.

Членство в Українське товариство мисливців і рибалок - УТМР - це свідомий, добровільний вибір людини, яка хоче не лише користуватися природним ресурсом, а й берегти його, це відповідальність, яка не вимірюється ні м'ясом, ні гривнями, ні кількістю мисливських сезонів.

Дехто розглядає членство в Товаристві так: "Заплатив внески, отримав пільги на полювання, порахував економію – і залишився у виграші". Така логіка нагадує розрахунок покупця, який шукає, де дешевше придбати товар. Ми не засуджуємо тих, хто оцінює майже все через призму вигоди, але УТМР - це про інше.

Природа не знає слова «дисконт», козуля не розуміє поняття «акція», а фазан не з'являється там, де люди роками нічого не робили для його збереження. Дика природа не любить споживацького ставлення. Вона завжди повертає людині рівно стільки, скільки та готова вкласти в її майбутнє.

Саме тому в Статуті УТМР головною метою Товариства визначено не організацію полювання і не надання пільг своїм членам. Передусім це охорона, відтворення, збереження, а аже потім раціональне використання державного мисливського фонду України.

Долучитись до лав УТМР означає добровільно стати частиною великої Справи, великої Спільноти Товариства з великою історією.
Людина приходить до Товариства не тому, що хтось її змусив, а тому, що поділяє його цінності. Це, переважно, Спільнота альтруістів та ентузіастів своєї справи. Тих, кому небайдуже, якою буде українська природа через десятеліття, чи буде кому охороняти угіддя, підгодовувати тварин суворої зими, облаштовувати солонці, вести облік мисливської фауни, боротися з браконьєрством...
Саме в цьому й полягає головна відмінність між членом Товариства та звичайним споживачем. Один запитує: «Що мені дасть УТМР?». Інший думає: «Що я можу зробити для природи разом із УТМР?».
Здавалося б, різниця лише в одному слові, але саме вона визначає світогляд людини.

Статут недаремно більше говорить про обов'язки, ніж про права. Член Товариства повинен дотримуватися законів і мисливської етики, брати участь у роботі своєї первинної організації, допомагати проводити біотехнічні заходи, сприяти охороні угідь, постійно підвищувати свої знання про природу та виховувати таке ж шанобливе ставлення до неї в інших. Це не бюрократичний перелік вимог. Це правила спільноти людей, які розуміють: якщо кожен чекатиме, що хтось інший нагодує звірів, відремонтує годівницю чи збереже мисливські угіддя, то дуже скоро не залишиться ні годівниць, ні угідь, ні

Товариства, ні самих тварин.

Звичайно, членство надає й певні переваги. УТМР створює для своїх членів можливість полювати та рибалити на пільгових умовах у власних угіддях, користуватися мисливською інфраструктурою, брати участь у виставках, змаганнях, роботі органів управління, впливати на життя організації та на галузь вцілому. Але це не плата за внески і не «кешбек» за членський квиток. Це природне право людини, яка підтримує Товариство, працює разом із ним і допомагає розвивати спільну справу.

Членські внески також нерідко стають предметом дискусій. Комусь здається, що вони завеликі і за них Товариство має надавати безкоштовне полювання. Насправді все навпаки. Саме завдяки внескам існує система, яка вже століття підтримує мисливські господарства. Вони допомагають утримувати інфраструктуру, єгерську службу та співробітників організації, проводити біотехнічні роботи, заготовляти корми та підгодовувати тварин, охороняти та утримувати угіддя, підтримувати мисливське собаківництво, організовувати спортивні, освітні та просвітницькі заходи.
Іншими словами, членський внесок – це не ціна послуги, а внесок у збереження української природи.

Сьогодні ця думка набуває особливого значення.

Уже кілька років у більшості областей України полювання не проводиться через війну та заборону ОВА. Здавалося б, саме тепер можна було б сказати: «Навіщо мені той УТМР, якщо мисливський сезон закритий?». Проте саме зараз Товариство потребує підтримки найбільше. Адже війна не скасувала обов'язків мисливських господарств перед державою і природою. Товариству потрібно охороняти угіддя, платити за них, підгодовувати тварин, регулювати чисельність хижаків, стримувати поширення епізоотій тощо.

За останні роки в багатьох регіонах істотно зросла чисельність лисиці, вовка та шакала, а разом із цим збільшилася кількість випадків сказу, африканської чуми свиней, конфліктів між людьми й дикою природою. Це вже питання не лише мисливського господарства, а й безпеки громад, сіл і міст.

Ми всі чекаємо закінчення війни. Після неї до мирного життя повернуться тисячі українських воїнів, які захочуть знову пройтися лісовими стежками, почути осінній переліт качок, гавкіт мисливського собаки чи просто побути наодинці з природою. Наш обов'язок сьогодні - зробити все, щоб вони повернулися не до занедбаних угідь і зруйнованих мисливських організацій, а до живої природи, яку вдалося зберегти.

Саме тому бути членом УТМР - означає думати не лише про сьогоднішній день і не про наступний сезон полювання. Це означає працювати заради майбутнього, підтримувати організацію у найважчі часи та передати нашим дітям і онукам не лише мисливські традиції Товариства, а й живу українську природу, яку ще можна буде побачити, почути й берегти.

#УТМР #ЧленУТМР #ЧленськіВнескиУТМР #МисливськеГосподарство #МисливціДбають]]> Оперативні новини Wed, 05 Aug 2026 15:43:00 +0300 https://utmr.org.ua//novini/novina/novi-kompensaciji-za-nezakonne-dobuvannja-chervonoknizhnikh-tvarin Кабінет Міністрів України оприлюднив проєкт постанови «Про розмір компенсації за незаконне... Кабінет Міністрів України оприлюднив проєкт постанови «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування».

Документ встановлює нові розміри компенсації за шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконного добування, знищення або пошкодження червонокнижних видів. Йдеться саме про компенсацію завданих збитків, яка не скасовує адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Кілька прикладів з додатків проєкту (посилання на повні списки у коментарях):

Звірі:
Зубр - 634 977 грн
 Лось - 251 567 грн
 Рись - 97 689 грн
 Видра річкова - 50 393 грн
 Кіт лісовий - 39 076 грн
 Заєць білий - 29 307 грн
 Бабак степовий - 17 096 грн

Птахи:
 Глушець - 48 844 грн
 Казарка червоновола, гуска мала, чернь білоока - 48 844 грн
 Тетерук - 14 653 грн
 Орябок - 13 676 грн
 Баклан чубатий та малий - 10 077 грн
 Голуб-синяк - 1 812 грн

Риби:
 Осетер атлантичний - 537 288 грн
 Вугор європейський - 184 416 грн
 Лосось чорноморський - 68 382 грн
 Ялець Данилевського - 4 005 грн
 В'язь звичайний - 1 612 грн
 Підуст звичайний - 1 612 грн
 Карась звичайний (золотий) - 1 612 грн

 Окремі положення проєкту також передбачають:
- трикратний розмір компенсації за кожне знищене або пошкоджене гніздо, нору чи інше житло тварин, занесених до Червоної книги України;
- 50% від розміру компенсації за дорослу особину - за кожне незаконно вилучене яйце або ембріон хребетної тварини;
- двадцятикратну вартість ікри - за незаконну заготівлю ікри осетрових та лососевих видів, занесених до Червоної книги України.

Українське товариство мисливців і рибалок - УТМР наголошує: охорона тваринного світу та рідкісних видів - є важливою складовою державної природоохоронної політики та нашого Товариства.
#УТМР #ЧервонаКнига #ОхоронаПрироди #Біорізноманіття #Кабмін #Екологія #ДикаПрирода #МисливціДбають]]> Mon, 03 Aug 2026 15:49:00 +0300