Епізоотична ситуація критична. Влада має реагувати
Ситуація з хижаками в мисливських угіддях – ускладнюється. Лисиць за останні 2 роки побільшало в рази, відповідно стало значно більше випадків сказу. З африканською чумою свиней ситуація теж не краща.
Щоб проаналізувати та зрозуміти загальну картину цієї проблеми Всеукраїнська рада Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) звернулась листом до відомства у компетенцію якої входить державний ветеринарно-санітарний контроль – Держпродспоживслужби (ДПСС).
Одержані від ДПСС данні свідчать, що кількість виявлених неблагополучних пунктів щодо сказу в Україні в 2021 році склала – 640, в 2022 р. – 469, а в 2023 р. – вже 1086. Отже за останній рік спостерігається зростання випадків сказу більше, ніж у два рази.
У 2023 році лабораторіями ДПСС було проведено 821 дослідження диких тварин на сказ. У 248 зразках патологічного матеріалу від загиблих диких тварин виявлено вірус сказу, що становить більше 30%. Варто зазначити, що це усереднений показник, у деяких областях він значно вищий.
На жаль обласні військові адміністрації (ОВА) з початком запровадження воєнного стану в більшості областей не дають дозволу на проведення регулювання чисельності диких тварин мисливцями. До 2022 року саме мисливці добували і здавали на дослідження наявності сказу – 40–45 тис. лисиць на рік. В 2023 р. до ДПСС на обстеження потрапило лише 821 лисиця, більшість з яких була вилучена в рамках обмеженого санітарного відстрілу для аналізу ефективності пероральної імунізації диких хижаків. Це не дозволяє встановити справжню епізоопичну картину в країні.
Окрім припинення регулювання чисельності хижаків мисливцями, як основного методу профілактики сказу, другий, дієвий спосіб боротьби зі сказом – пероральна імунізація диких м’ясоїдних тварин в 2022 році взагалі не проводився. В 2023-му імунізацію провели, але у значно меншому обсязі, ніж до повномасштабної війни.
Так у 2021 році проведено кампанію з пероральної імунізації диких м’ясоїдних в України на площі 435,6 тис. кв. км, використано 10,89 млн доз вакцини. А у 2023 році кампанію проведено лише на площі 118,7 тис. кв. км, використано всього 3,42 млн доз вакцини. Варто зазначити, що імунізація достатньо коштовний захід, який потребує значного державного фінансування. Вартість однієї дози вакцини нині складає близько 40 грн, тож у 2023 році лише на вакцину держава витратила майже 137 млн грн, а для закупівлі вакцини в обсягу довоєнної кількості потрібно буде майже пів мільярда гривень. Додайте до цього вартість організації робіт з розкладання вакцини, враховуючи, що ДПСС не має для цього власних людських ресурсів, тому долучає й мисливців. Це просто колосальна сума для держбюджету.
Друга біда, що нині насувається на Україну – африканська чума свиней. АЧС – невиліковна хвороба, яка розповсюджується серед свиней миттєво, забираючи життя стада впродовж лічених днів.
Останні роки ситуація з африканською чумою свиней була стабільна, контрольована, хоча фіксувались поодинокі випадки. Але наприкінці минулого року в Україні почали масово реєструватись випадки АЧС, як серед домашніх, так і серед диких свиней в усіх областях України. Треба зазначити, що АЧС нині в розпалі в більшості країн Європи.
За офіційними даними ДПСС у 2021 році зафіксовано 16 випадки захворювання на АЧС, у 2022 р. – 9, а у 2023 – вже 47. Порівняно з 2022 року кількість випадків збільшилася у 5,2 рази. Станом на 1 березня 2024 року вже зафіксовано 7 випадків. Скільки свиней загинуло за рік від цієї хвороби достеменно невідомо. Більш за все йдеться про тисячі голів.
Нагадаємо, вакцин від АЧС, які б офіційно визнавала Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (ВООЗТ) – поки не зареєстровано. Багато галасу наробила в’єтнамська розробка вакцини проти АЧС «AVAC ASF LIVE». Держпродспоживслужба офіційно звернулася до В’єтнаму щодо надання результатів досвіду застосування їхньої вакцини та її ефективності. На жаль відповіді Україна не отримала, тому реєстрація та випробування цієї вакцини у нас, поки, неможлива.
У листопаді 2023 року в рамках Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами, Україна та ЄС обговорили нові тенденції щодо вакцинації проти АЧС у світі. Зокрема, Європейською комісією було зазначено, що ефективної вакцини на сьогоднішній день, яка б могла застосовуватися для реєстрації в ЄС, теж немає.
Тож, на сьогодні, єдиним дієвим методом профілактики епізоотичного стану залишається зменшення щільності тварин, які хворіють згаданими інфекціями. На жаль обласні військові адміністрації забороняють це робити користувачам мисливських угідь, посилаючись на воєнний стан, хоча це не регламентовано законодавством України.
Разом з тим зволікання та втрата контролю над ситуацією, яка погіршується щомісяця, призведе до продовольчої кризи, знищення всього поголів’я свиней в Україні, заборони експорту зараженого вірусом АЧС зерна, втрати надходжень до державного бюджету країни.
Тож владі вкрай необхідно зрозуміти критичність ситуації та відповідно до законодавства негайно погодити Ліміти та Норми добування диких тварин, і дозволити користувачам мисливських угідь розпочати роботу із зменшення поголів’я хижака та дикого кабана. Разом з тим ДПСС має продовжити проводити пероральну імунізацію диких хижаків та вакцинацію домашніх тварин.
Всеукраїнська рада Українського товариства мисливців і рибалок звертатиметься до відповідних відомств – Офісу Президента України, Верховної Ради України, Кабінета міністрів України, Міндовкілля, Держлісагентства та ОВА з проханням сприяти виконанню обов’язків користувачами мисливських угідь за для спільної мети – безпеки країни та благополуччя її народу.
Посилання на лист-відповідь ДПСС