Мисливська Стратегія: Врахувати інтереси Товариства
2 травня в Києві в Державне агентство лісових ресурсів України пройшов діалог фахівців на якому йшлось про Стратегію розвитку мисливського господарства України.
В обговоренні взяли участь фахівці Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Держпродспоживслужба, Держлісагентства, науковці, експерти, представники інших відомств та громадських мисливських організацій.
Так звані зоозахисні організації, яких також було запрошено до діалогу, знову не наважились зустрітись з фахівцями мисливського господарства.
Українське товариство мисливців і рибалок - УТМР на заході представляли – голова президії Всеукраїнської рада УТМР Микола СКОРИЙ та голова президії ради Донецької обласної організації УТМР Євгеній КУЧЕРЕНКО.
Стратегія розвитку мисливського господарства має визначати пріоритетні цілі та дії, спрямовані на розв’язання екологічних, економічних, соціально-культурних та природоохоронних завдань, виконання яких дасть можливість удосконалити державну політику в галузі, створити сприятливі умови для невиснажливого та сталого використання мисливського фонду, забезпечення охорони, відтворення мисливських та інших диких тварин, регулювання їх чисельності, збереження біологічного різноманіття, пропагування відповідального мисливства та природозберігаючого полювання, розвитку суміжних сфер діяльності.
Документ про який говорили під час заходу необхідний галузі й давно потребує впровадження, але в Товаристві зазначають, що є нюанси.
Про це висловився очільник УТМР Микола Скорий:
– Наше Товариство виступає за розвиток мисливського господарства і постійно над цим працює.
Стратегія, в розробці та погоджені якої ми теж брали участь, повинна бути дороговказом, але разом з тим, вона має балансувати та враховувати інтереси зацікавлених сторін.
На жаль, після погодження цього документу нашою та іншими двома найбільших громадськими організаціями в галузі, позитивної експертної оцінки FACE, документ проходив інші відомства, де піддався значній редакції. До цих змін у нас є питання. По-перше, зі Стратегії зникли важливі для галузі речі, на кшталт, мисливський фонд, тим часом, дещо не зовсім зрозуміле – з’явилось.
Наприклад, плата за користування мисливськими угіддями. Ніде не прописано кому і за що вона буде здійснюватися?
Також, що мається на увазі під нововведенням: «користувач забезпечує ефективність залучення інвестицій в галузь»? Це допомога чи обтяження мисливського господарства?
Або: «сприяння відновленню зруйнованого майна та інфраструктури суб’єктів галузі в наслідок бойових дій». В Товаристві нині заміновано тисячі гектарів угідь та зруйновано атаками рф десятки наших об’єктів на Донбасі, Харківщині, Чернігівщині, Миколаївщині, Запоріжжі... Виникає логічне питання: «За чий рахунок все це буде відновлюватись? Чи буде в цьому брати участь держава? Чи допомагатимуть продавці мисливської зброї? Або знову все ляже на плечі пересічних громадян, мисливців, користувачів угідь?». Це потрібно виписати детально, призначити відповідальних тощо.
Або, як інтерпретувати: «відповідальність користувачів угідь за погіршення популяції мисливських тварин?». Це якщо в угіддях поширилась африканська чума і лягло все поголів’я диких свиней, то виходить винен не державний орган, який не погодив ліміти на регулювання кабана, а мисливське господарство, за що його буде і покарано? Чудово! У фермерських господарствах, до речі, під час таких випадків, навпаки, господарство отримує компенсацію від держави.
Щодо компенсації мисливськими господарствами потрав. Цей момент теж включено до Стратегії, але разом з тим, обтяжень за нанесену дикій фауні шкоду виробниками сільгосппродукції, чомусь, не передбачено.
І це лише частина таких дискусійних, спірних питань.
Нині в країні йде війна, тисячі членів нашого Товариства, мисливців і рибалок – на фронті, дехто повертається з пораненнями, комісовані, ветерани... Тож ми намагаємось їм допомогти, сприяємо їх реабілітації, інтеграції у суспільство. Всі ці обтяження, про які я згадував вище, ляжуть на плечі саме цих людей і нам, дуже важливо, щоб це враховувалось під час розробки та запровадження подібних моментів. Адже це може викликати напругу в суспільстві та відмову користувачів від великих площ мисливських угідь, які потраплять у держрезерв. А такі угіддя, як ми всі знаємо, нікому не потрібні, тож поступово вони деградують. Все це треба враховувати!
Посилання на фінальну версію Стратегії розвитку мисливського господарства до 2035 року: https://drive.google.com/.../1X8_pb1kNGGso.../view...
#держлісагентство #держпродспоживслужба #міндовкілля #УТМР #полювання #мисливськегосподарство #мисливці #зооактивісти #зоозахисники #мисливцідбають #екологічнемисливство #обороноздатність #епізоотії #охоронаприроди #мисливськастратегія #стратегіярозвиткумисливськогогосподарство
