Повернути суспільство та владу обличчям до мисливської галузі
29 травня в Києві пройшло засідання Всеукраїнської рада Українське товариство мисливців і рибалок - УТМР.
Про роботу Товариства під час дії воєнного стану на території України в 2024 році та основні завдання діяльності організацій Українського товариства мисливців і рибалок на 2025 рік доповів голова президії Всеукраїнської ради УТМР Микола СКОРИЙ.
– Дякуємо нашим захисникам, які на фронті відстоюють суверенітет нашої країни і завдяки яким ми можемо працювати. Серед них багато мисливців, яких за підрахунками більше 100 тисяч і левова їх частка – члени нашого Товариства.
Не обходиться і без втрат. Гинуть на цій війні мисливці, члени нашого Товариства, колеги. Слава Героям і вічна їм пам’ять!
А основне завдання Товариства – зберегти організацію, зберегти її для наших дітей й тих, хто повернеться з фронту. Для цього ми маємо працювати і допомагати армії. Це важка, повсякденна праця первинних, районних та обласних організацій УТМР.
У зв’язку з введенням воєнного стану та окупацією частини території України, Товариство позбавлено можливості вести фінансово-господарську діяльність і це ставить нас у дуже скрутну ситуацію. Площа мисливських угідь Товариства нині мілліони гектарів і їх треба охороняти, проводити біотехнічні заходи тощо.
Є й деякі позитивні моменти. В минулому році наша Волинська облорганізація отримала в користування 500 тис. га мисливських угідь. Це був важкий та довготривалий процес погодження. Дякуємо всім, хто долучився до вирішення цього питання.
Разом з тим, не зважаючи на те, що Міндовкілля хоч і з запізненням, але погоджує Ліміти на добування, більшість ОВА не підписує користувачам накази на відкриття сезону полювання вже котрий рік поспіль. Це призвело до різкого збільшення хижаків, епізоотій, занепаду господарств, погіршення охорони державного мисливського фонду. Таким діям влади сприяє розвиток антимисливських рухів, які вкладають у блокування галузі значні кошти, в тому числі за допомогою потужного медіа, чим ми – громадські мисливські організації, поки, похизуватись не можемо. Тому цьому питанню, а також питанню мисливської просвіти, треба приділяти більше уваги.
Нещодавно Кабмін схвалив Стратегію розвитку галузі мисливського господарства на період до 2035 року. Наше Товариство виступало одним з трьох головних підписантів цього документу, але за два роки його погоджень різними відомствам, зміст стратегії сильно змінився і часом не в кращий для нас бік. Товариство виступає за розвиток галузі й постійно над цим працює, але Стратегія має бути дороговказом та враховувати інтереси всіх дотичних сторін, в тому числі наші. Тому маємо надію, що так і буде, – зауважив Микола Скорий.
В.о. начальника Відділу мисливського господарства та полювання Державне агентство лісових ресурсів України Михайло ТОМАХІН зауважив, що мисливська Стратегія, про яку згадував очільник УТМР, почала розроблятись ще в 2020 році й передбачала, в першу чергу, зміни до законодавства, які мали б сприяти відновленню галузі, підтримувати користувачів та мисливців, але все виявилось набагато складніше.
– Документ, який днями погодив Уряд – має кардинально інший зміст, ніж мало першоджерело. Стратегія, окрім інструментів розвитку галузі, тепер передбачає і деякі обмеження. Наприклад це стосується використання свинцевого шроту. Але ми добились, щоб це стосувалось лише водно-болотних угідь міжнародного значення і після прийняття відповідного закону. Тому до цього ще далеко і це не має вплинути на більшість користувачів та мисливців.
Щодо питань плати за потрави, користування угіддями та використання природного ресурсу, то вони достатньо складні. Над ними треба думати, шукати варіанти, які влаштують всіх.
Взагалі-то Стратегія – це намір, який визначає напрямки. Тож попереду багато роботи над деталями, законодавчими ініціативами, які мають виходити від мисливських організацій, фахівців, експертів. Саме тому активність УТМР в цьому процесі – є визначальною.
Зараз йде робота над двома проєктами змін до мисливського законодавства і в одному з них бере активну участь Товариство.
Активність УТМР потрібна і у вирішенні інших питань, в тому числі щодо погодження Лімітів та Норм, які знову «застрягли» в Міндовкіллі.
Є ще інші загрози, наприклад Законопроєкт про Смарагдову мережу, до якої хочуть віднести територію у 8 млн га кращих угідь України. Проєктом не передбачена заборона полювання на цих територіях, але деякі ОВА вже, посилаючись на проєкт, відмовляють деяким користувачам у погодженні угідь, – застережив присутніх Михайло Томахін.
Іван ШЕРЕМЕТ – директор департаменту лісового господарства ДП "Ліси України" зауважив, що для того, щоб зберегти мисливське господарство та полювання, мисливській спільноті, не залежно від належності до тієї чи іншої організації, потрібна єднатись, необхідно створити потужну, єдину силу відстоювання своїх прав.
– На жаль, сьогодні антимисливське лобі є потужніше за промисливське, в першу чергу – медійно, і це дозволяє їм блокувати будь-які мисливські ініціативи, навіть якщо вони направлені на охорону та відтворення біорізномаття. Мисливцям треба працювати з місцевим населенням, з владою, зокрема депутатами. Потрібно робити все, щоб повернути суспільство та владу обличчям до мисливської галузі. Сьогодні і лісове, і мисливське господарство загнані в глухий кут, їхній імідж серед суспільства – негативний. І якщо продовжувати мовчати, то найближчим часом, простій людині через охоронні зони, тотальне заповідання та заборони, не можна буде зайти до лісу, не кажучи вже про стале використання природного відновлювального ресурсу, не дивлячись на те, що це передбачено законодавством і це наше конституційне право, – переконаний Іван Шеремет.
Свою думку щодо питань, які активно обговорювалось на цьому заході, висловив голова Чернівецької обласної організації УТМР Юрій ТКАЧУК.
– Питання щодо обов’язків користувачів і можливість їх виконувати. Нещодавне було прийнято рішення ДНПК при Кабміні щодо регулювання чисельності хижаків та копитних для запобігання сказу, АЧС, ящуру, блутангу та інших трансмісивних інфекцій, становить реальну загрозу для епізоотичного благополуччя України. Від нас, як користувачів угідь, вимагають виконання цього рішення, але ми не маємо на це право, адже Ліміти на добування не погоджені, селекційний чи діагностичний відстріл – заборонений. Як нам виконувати це рішення? Можливо варто переглянути Інструкцію селекційного відстрілу щодо його залежності від Лімітів?
І на останок. При формуванні нових змін до мисливського законодавства, потрібно, в першу чергу, враховувати інтереси користувача, адже саме на нас в кінцевому результаті, лягає вся відповідальність і фінансове навантаження щодо ведення мисливського господарства та охорони мисливських угідь. На даний момент, в багатьох питаннях, ми просто безправні, держава не підтримує нас, а лише вимагає, – закликав до захисту прав користувачів мисливських угідь Юрій Ткачук.
#УТМР #мисливське_господарство #біотехнія #мисливцідбають #радаУТМР #товариствомисливців #мисливціукраїни #мисливськагалузь
