З хижаками та сказом – катастрофа
Василь Задорожнюк – голова Березівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, що на Одещині, розповів про проблему з хижами та що необхідно Товариству, щоб самім вижити і допомогти країні:
– Найбільша проблема нині в нашому районі – це хижаки. Лисиць розвелось дуже багато, вони просто бродять містами та селами. До прикладу випадок, який стався у нас нещодавно. Зранку мені зателефонував знайомий, каже, що до його двору зайшов лис і кидається на собак. Ми з єгерем відразу виїхали на місце. Прибувши знешкодили хижака з ознаками сказу, зробили відеофіксацію та відвезли його до Держпродспоживслужби на аналіз виявлення хвороби (відео за посиланням: https://www.facebook.com/share/r/vXQ5eUbEigWoAzkU).
Ще один хижак, що створює не менше проблем за лисиць – це шакал. У нас той регіон, на якому закінчується південне поширення його популяції. Він спочатку був на Дунаї, потім перейшов на Дністр, згодом мігрував до Куяльницького лиману та дійшов до Іванівки, яка тепер входить до складу нашого Березівського району. Він не лише винищує всю дику птицю, зокрема червонокнижні види, а й зазіхає на домашню.
З вовками теж біда. Сьогодні приїхала до нас місцевий мешканець, скаржиться на шакалів, лисиць, вовків. Люди в страху. Місяць тому зграя вовків напала на отару овець, зарізали 20-ть свійських тварин. Цю зграю нам досі не вдається добути, хоча ми влаштовували кілька разів на них облаву.
Цікаво, що вовки ці – не звичайні для нашої місцевості – чорні, схожі на канадський вид. Можливо іммігрували до нас з Асканії Нової? Важко сказати. В минулому році в нашому районі сіроманці напали на бичка кілограмів сто. На ранок від нього залишилась лише шкіра та череп.
Окрім цих хижаків побільшало й кота лісового, а також здичавілих домашніх собак та котів.
Все це призвело до складної ситуації зі сказом.
Держпродспоживслужба проводила минулоріч та цього року пероральну імунізацію в районі. Ми, звичайно, долучались, але переконаний, що ці колосальні витрати на вакцину з держбюджету не вирішать проблеми, потрібно зменшувати щільність хижака. І це ми можемо зробити з мінімальними витратами, але потрібне розуміння і воля влади країни.
Щодо африканської чуми свиней, то в минулому році в Березівці чоловік, вигулюючи собаку натрапив у комишах на труп дикого кабана, викликав нас. У присутності поліції та Держпродспоживслужби тушу було утилізовано відповідно санітарних норм за для запобігання розповсюдження АЧС.
Також стався випадок в районі села Кринички нашого району, де було зафіксовано ще один спалах АЧС, але вже свійських свиней. Загалом тоді знайшли в посадці близько півтора десятка трупів свиней. Їх теж було утилізовано та введено карантин.
За останній час побільшало й інших мисливських видів, особливо фазана. За два роки разів у три. Його чисельність вже перебільшує всі норми. Відповідно таксації у нас його нараховується вже більше 5000 голів і це без врахування цьогорічного приросту молодняка. Трупами фазана усіяні всі автодороги, де його трощать автівки. Всі наші зусилля з розведення фазана – на вітер. Виходить, що краще нехай його знищують хижаки, браконьєри, автівки, але не віддамо їх мисливцям, завдяки яким, по суті, фазана так багато в угіддях.
Кабана до 2022 року у нас було мало і наша організація навіть не подавала його лімітів на добування. Коли два роки тому я став головою, то ми в угіддя випустили чотири свиноматки, підгодовуємо їх (завезли в угіддя в лютому 5 тон зерна), садимо кормові поля кукурудзи і вже маємо результат – близько 100 голів цього звіра. Ми навіть цьогоріч, після таксації, подали ліміти на його добування, бо щільність велика і він почав шкодити фермерам. До того ж розповсюджується африканка.
Але, на жаль, ліміти наші не були прийняті Міндовкіллям, не дивлячись на те, що ми, навіть, звертались з цією проблемою до Президента України та Уряду.
Тим часом наша організація потерпає через заборону полювання, ми втрачаємо наших членів, у нас вкрай бракує коштів на виконання обов’язків з охорони, біотехнії, біобезпеки… Якщо до 2022 року в наших лавах нараховувалось 338 мисливців, які сплачували внески, то вже в 2023 році їх залишилось 242, а зараз – 103 члени. Ми не виключаємо з Товариства військових, які нині служать, ба більше – підтримуємо їх чим можемо. Скажу більше, на початку повномасштабної агресії, ми, навіть, створили взвод із 45 єгерів та мисливців з власною зброєю, будували фортифікаційні споруди, блокпости і були готові вступити до тероборони в разі початку бойових дій на території нашого району, адже бойові дії вже точились за 55 км від нас. Один з наших єгерів пішов служити в ЗСУ з перших днів війни, але, на жаль нині він безвісті зниклий, доля його нам невідома. Ще один єгер воює на Донецькому напрямку. Загалом, близько пів сотні мисливців нашого району на фронті захищають країну від ворога.
Та сотня мисливців, що нині залишились в нашій районній організації – це, переважно, – пенсіонери, комісовані та непридатні до військової служби. Вони допомагають нам, як можуть і готові долучитись до врегулювання ситуації з хижаками. Нам потрібен лише дозвіл на це від влади. Ми погодимо склад бригад, маршрути з необхідними відомствами і будем діяти в рамках законодавства, але дозвольте... Той, хто каже, що нині регулювання чисельності дичини – не на часі, – це або невігласи, або люди, які свідомо хочуть нашкодити країні.
Тож мисливській спільноті, користувачам угідь, мисливським громадським організаціям треба об’єднатись, запроваджувати, нарешті, комплекс дій із залученням фермерів та місцевого населення. Потрібно інформувати владу про проблеми, що пов’язані з дикими тваринами, вимагати невідкладних рішень щодо регулювання їх чисельності, в тому числі хижака, за для наведення ладу і підтримки мисливської галузі.
#хижаки #шакали_одещина #УТМР #вовки_в_Україні #лисиці_зі_сказом #хижаки_Одещина #Держпродспоживслужба #сказ #ачс