Мисливські угіддя УТМР – не поле для законодавчих експериментів
Всеукраїнська рада Українське товариство мисливців і рибалок - УТМР підтримує позицію Едуарда Васильцуна: майбутнє мисливського господарства має визначатися у відкритому діалозі з мисливською спільнотою та найчисельнішими мисливськими громадськими організаціями
Законопроєкт № 15431 «Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин» продовжує викликати гострі дискусії в мисливській спільноті. І це закономірно, адже йдеться не просто про зміну законодавчих норм, а про майбутнє цілої галузі, долю мисливських угідь, права користувачів, збереження дикої фауни та інтереси людей, які десятиліттями працюють на місцях.
Свою позицію щодо цих законодавчих ініціатив висловив голова Закарпатської обласної організації УТМР Едуард Васильцун. Зробив він це під час нещодавнього візиту на Закарпаття автора Законопроєкту, народного депутата України Ігоря Марчука.
Едуард Васильцун звернув увагу на ризики, які, на його думку, можуть виникнути для місцевих мисливських колективів і громад у разі ухвалення запропонованих змін без належного врахування, в тому числі, регіональної специфіки.
Керівництво Всеукраїнської ради УТМР підтримує принципову позицію Едуарда Васильцуна щодо необхідності захисту інтересів місцевих мисливців, збереження доступності мисливства та забезпечення реального представництва громад у процесах, які визначатимуть майбутнє їхніх територій.
Реформа має розвивати галузь, а не відсувати людей на узбіччя
У своїй заяві Едуард Васильцун наголошує: за привабливими гаслами про європейські стандарти, інвестиції та модернізацію необхідно бачити конкретні механізми, які пропонує законопроєкт. Адже саме від них залежатиме, хто зможе користуватися мисливськими угіддями, на яких умовах працюватимуть господарства та чи збережуть місцеві мисливські колективи можливість продовжувати свою діяльність.
«Простий закарпатець, для якого полювання – це спадщина предків та повага до природи, ризикує залишитися поза грою через капіталізацію сфери», – застерігає голова Закарпатської обласної організації УТМР.
Це питання виходить далеко за межі Закарпаття. УТМР - організація з віковою історією, яка об'єднує мисливців з усієї України, які роками власними силами дбають про угіддя, проводять біотехнічні заходи, облаштовують місця підгодівлі, беруть участь в охороні дикої фауни та протидії браконьєрству. Для багатьох місцевих колективів мисливське господарство – це передусім щоденна відповідальна робота, а не комерційний проєкт для обмеженого кола заможних клієнтів.
Тому будь-які зміни мають оцінюватися не лише за потенційними інвестиційними можливостями, а й за їхніми реальними наслідками для звичайних мисливців, невеликих користувачів угідь і місцевих громад.
Європейські стандарти – це не лише нові правила, а й відповідальність
УТМР послідовно виступає за розвиток мисливського господарства, удосконалення законодавства та наближення української практики до європейських підходів. Однак європейська інтеграція не може бути формальним виправданням для ухвалення норм, які не пройшли належного фахового аналізу або не враховують реальних умов роботи галузі.
Показово, що Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції до Європейського Союзу за результатами розгляду законопроєкту № 15431 у серпні 2026 року зазначив, що документ суперечить праву ЄС і потребує ґрунтовного доопрацювання.
Для УТМР принципово важливо, щоб нове законодавство забезпечувало збалансоване поєднання охорони природи, відтворення мисливських ресурсів, відповідального використання дикої фауни та економічної життєздатності господарств. Жодна реформа не буде успішною, якщо її положення створюватимуть нові проблеми замість розв'язання накопичених.
Місцеві громади мають бути повноправними учасниками діалогу
Окремий акцент у заяві Едуарда Васильцуна стосується способу, у який обговорюються законодавчі зміни. Зустрічі з користувачами мисливських угідь, обговорення нових правил та пошук шляхів розвитку галузі мають бути не формальністю, а повноцінним процесом, у якому почують позиції всіх зацікавлених сторін.
Місцеві мисливські колективи, користувачі угідь, фахівці з охорони природи та представники громад повинні мати реальну можливість впливати на рішення, які безпосередньо стосуються їхньої діяльності. Саме такий підхід дає змогу уникнути конфліктів, врахувати регіональні особливості та забезпечити довіру до майбутніх реформ.
Водночас дискусія навколо законопроєкту не повинна перетворюватися на протистояння між прихильниками й опонентами мисливства. Її мета – знайти ефективну модель управління мисливським господарством, яка працюватиме в інтересах держави, громад, мисливської спільноти та збереження біорізноманіття.
Яким має бути подальший шлях?
Позиція УТМР полягає в тому, що законодавчі зміни такого масштабу потребують відкритого фахового обговорення, ретельного аналізу кожної спірної норми та предметного діалогу з організаціями, які безпосередньо працюють у мисливській галузі.
Необхідно оцінити можливі наслідки нових фінансових і організаційних вимог для чинних користувачів угідь, гарантувати прозорість процедур, врахувати інтереси місцевих колективів та забезпечити належні механізми охорони й відтворення дикої фауни. Окремої уваги потребують положення щодо використання технічних засобів під час полювання, режиму доступу до територій та довгострокового користування угіддями.
УТМР не заперечує необхідності реформ. Навпаки, галузь потребує сучасного законодавства, яке створюватиме зрозумілі правила, стимулюватиме відповідальне господарювання та забезпечуватиме ефективну охорону природи. Але такі зміни мають бути професійно обґрунтованими, збалансованими й справедливими щодо всіх учасників процесу.
Позиція Едуарда Васильцуна є важливим нагадуванням: за кожною законодавчою нормою стоять конкретні люди, багаторічна праця мисливських колективів і майбутнє українських угідь. Саме тому голос регіонів має бути почутий до ухвалення рішень, а не після того, як їхні наслідки стануть незворотними.
Майбутнє мисливського господарства України має будуватися на партнерстві, професійній відповідальності та повазі до місцевих громад. Реформа повинна зміцнювати галузь, зберігати природну спадщину й відкривати можливості для розвитку, а не створювати бар'єри для тих, хто роками дбає про природу.
#УТМР #МисливськеЗаконодавство #Законопроєкт15431 #Закарпаття #МисливськаСпільнота #ОхоронаПрироди #МисливськіУгіддя #РеформаМисливськогоГосподарства