Законопроєкт №15431: «гаманцям» – угіддя, звичайним мисливцям – прутень
Під гаслами «реформи» та «сталого використання» до Верховної Ради України внесено Законопроєкт № 15431 «Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин». Його автором виступив народний депутат Ігорь Марчук, ще відомий, як ідеолог і покровитель «Ловецької ради».
Якщо уважно почитати запропоновані норми цього проєкту та вникнути в його загальну концепцію, то виникає логічне питання: «Для кого насправді створюється нова модель українського мисливства?»
Українське товариство мисливців і рибалок не проти змін та інновацій. Так, мисливське законодавство справді потребує оновлення, сучасних підходів, цифровізації та гармонізації з європейськими нормами, але це не повинно означати знищення громадських мисливських організацій і перетворення мисливських господарств та полювання на привілей для тих, у кого багато грошей.
Натомість наше Товариство було створено 105 років тому, саме заради того, щоб мисливство було доступне кожному громадянину.
Проєкт № 15431 встановлює високі вимоги до фінансової спроможності претендентів на отримання мисливських угідь, а також запроваджує конкурсний порядок їх надання. Для громадських неприбуткових організацій, які десятиліттями утримували мисливські господарства за рахунок членських внесків і добровільної праці мисливців, такі нові вимоги можуть стати неподоланим бар’єром, який їх знищить.
Конкурс, який формально може виглядати як прозорий механізм, у реальності створює очевидну перевагу для тих, хто має найбільші фінансові можливості. А це – прямий шлях до концентрації мисливських угідь у руках фінансово потужних структур, монополізації галузі та витіснення громадських організацій, які роками вкладали у ці території власні кошти, працю та ресурси.
Особливо небезпечно це для УТМР та інших громадських мисливських організацій. Уже за рік закінчується строк користування значною частиною мисливських угідь, які десятиліттями охоронялися, облаштовувалися та підтримувалися Товариством та самими мисливцями. Якщо цей законопроєкт буде прийнято, то всі угіддя перейдуть до можновладців, які як ми знаємо, не працюють задарма. Та й сам автор законопроєкту неодноразово публічно заявляв, що мисливство не може бути для всіх, воно для багатих!
Тож виникає цілком закономірне питання: хто отримає ці угіддя завтра? Ті, хто десятиліттями працювали в угіддях, охороняли тварин і робили мисливство доступним, чи ті, хто сьогодні просто має кошти, щоб виграти конкурс?
Сукупність нових фінансових вимог, платежів, конкурсних процедур, компенсаційних зобов’язань та адміністративних бар’єрів може зробити ведення мисливського господарства економічно неможливим для громадських організацій. Як наслідок – послуги з полювання різко подорожчають і мисливство стане недоступним для звичайного мисливця та місцевого населення.
І це далеко не єдина проблема документа.
Законопроєкт отримав критичні зауваження і на рівні Верховної Ради України. Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу у своєму висновку за результатами правового аналізу вказав на численні положення, які лише частково узгоджуються або не узгоджуються з правом ЄС та міжнародними зобов’язаннями України.
Зокрема, Комітет звернув увагу на проблеми з окремими підходами до охорони видів, використанням мисливських ресурсів, регулюванням інвазійних видів, процедурами щодо природоохоронних територій та іншими положеннями законопроєкту. Це означає, що документ, який подається як крок до європейських стандартів, сам потребує серйозного доопрацювання з точки зору відповідності цим стандартам.
Не менш важливо й те, що значна частина членів Робочої групи при Верховній Раді, в тому числі від УТМР, які працювали над удосконаленням мисливського законодавства, не були належним чином залучені до остаточного формування документа та не погоджували цей проєкт. Позиція користувачів мисливських угідь, громадських організацій, науковців і фахівців фактично залишилася поза повноцінним обговоренням.
Мисливське господарство України не можна реформувати за закритими дверима. Особливо тоді, коли ціна такої «реформи» – майбутнє сотень тисяч мисливців, громадських організацій та мільйонів гектарів угідь.
Ми не можемо допустити ситуації, коли люди, які десятиліттями власним коштом утримували мисливське господарство, охороняли угіддя, боролися з браконьєрством, проводили біотехнічні заходи та зберігали дику природу, завтра опиняться за воротами власних господарств.
Мисливські угіддя не повинні розподілятися за принципом товщини гаманця. Полювання не повинно ставати розвагою для обраних. А реформа не повинна перетворюватися на переділ мисливських угідь на користь найбагатших.
Законопроєкт № 15431 у нинішньому вигляді потребує ґрунтовного перегляду, професійного обговорення та реального врахування позиції мисливської спільноти, громадських організацій, науковців і фахівців галузі.
Бо сьогодні вирішується не просто доля чергового законопроєкту. Вирішується, яким буде українське мисливство завтра: народним і доступним для громадян чи закритим клубом для тих, хто може собі це дозволити.
Президія Всеукраїнської ради Українського товариства мисливців і рибалок підготувала відповідне Звернення до Верховної Ради України щодо Законопроєкту № 15431, яке буде опубліковано на медіаресурсах Товариства.
#УТМР #Законопроєкт15431 #ВерховнаРада #захистмисливців #доступнемисливство #збережемомисливство #антиреформа #правамисливців #протидіяпереділуугідь #МисливствоДляВсіх #НеЛишеДляБагатих #ЗбережемоУгіддя #ГолосМисливців