01.06.2024 20:06 давність новини: 12 дн.

Працювати за для збереження і майбутнього нашої країни

Про ситуацію в Коломийській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок розповів її голова Василь УРБАНОВИЧ:

– З початком повномасштабної агресії рф, запровадженням воєнного стану та розвитком економічної кризи, ситуація в нашій організації склалась достатньо складна. Це, в першу чергу, пов’язано із забороною полювання і, як наслідок, відсутністю фінансування організації. Ми ще тримаємось за рахунок членських внесків, але з кожним роком стає все важче. В 2023 році з 630 наших членів, які входили до лав організації перед війною, залишилось і сплатило річні внески лише 270. Цього року, прогнозуємо, їх стане ще менше. Близько 150 мисливців з нашої організації – мобілізовані. У тому числі голови первинних колективів. Нажаль серед них вже є і загиблі герої.
Не зважаючи на те, що багато мисливців на фронті, вони не лишаються байдужими до Товариства. Постійно переймаються, як у нас справи, чим допомогти... Більшість наших воїнів переконані, що мисливська галузь має працювати під час війни і влада не повинна її блокувати.

Ми, зі свого боку, теж намагаємось підтримувати наших хлопців на передовій. Первинні колективи організації запустили виробництво тушонки та з іншими продуктами передають її на фронт. Збираємо кошти і закуповуємо дрони. Нещодавно, напередодні Великодня, передали черговий такий подарунок нашому мисливцю з 77-ої бригади ДШВ. Також допомогли придбати гладкоствольну рушницю, яка нині є дуже дієвим антидронним засобом. Наші хлопці дуже потребують їх.

Єгеря, які залишились на місці, пішли у відпустку за власний рахунок, хоча постійно допомагають організації. Та й місцеві мисливці допомагають хто чим може – хто єгерів у рейд на власному транспорті звозить, хто паливо дасть, хто корми, хто кошти... Люди бачать, що охорона в угіддя є, тому браконьєрів не так багато. Нещодавно знищили дрон, який видивлявся дичину в угіддях. Намагаємось підтримувати в угіддях порядок, охороняємо від незваних гостей, піклуємось про дичину, якої за останні роки побільшало. Трохи більше стало зайців, козулі побільшало разів в три, кабанів – ще більше... Дичина примножується і тому, що ми її підгодовуємо. Один з наших мисливців керує місцевим консервним комбінатом. Наприклад кукурудзу, що не підходить для консервування, вони передають нам для підгодівлі дичини, за що ми їм дуже вдячні. Минулого року таких кормів ми завезли в угіддя близько 120 тон.

Не зважаючи на скрутне становище і безгрошів’я, ми намагаємось зберегти організацію і мисливські угіддя. Нині працюємо над тим, щоб, навіть, збільшити площу наших угідь і дичину в них. Подали документи на користування додатковими угіддями – це ліси площею 7 тис. га.

В 2023 році один з наших первинних колективів – «Тиса», який очолює Роман Микитюк, посів перше місце в конкурсі ВР УТМР на кращу первичку.

Ми все робимо заради наших мисливців-воїнів, які нині захищають Україну. Вони мають бути впевнені, що коли повернуться з війни, то їх чекатиме організація, яку ми зберегли для них і їхніх дітей. Якщо ми зараз все покинемо, зупинимо роботу, то втратимо організацію назавжди. Допустити цього ми не маємо права.

Організація співпрацює і з державними органами – з Держпродспоживслужбою, беремо участь у профілактиці попередження сказу. Долучаємось до кампаній з пероральної імунізації диких хижаків, проводимо їх санітарний відстріл. Минулого року на запит ДПСС, для діагностики, відстріляли 23 лисиці, цього року – вже 8.

Але нам потрібен не діагностичний відстріл, а повноцінне регулювання чисельності хижака. Міркуйте самі, до 2022 року щільність лисиці в наших угіддях була близько 1–1,5 лисиці на тисячу га, зараз – доходить до 10 голів. Нагадаю, обґрунтована норма – 0,5–1 голова на 1 тисячу гектар. Провести таке регулювання лише силами єгерської служби ми не в силі, адже у нас з п’яти єгерів залишилось три, і ті працюють без заробітної плати. Інші два – призвані до війська, один з них отримав поранення. Нам потрібна допомога місцевих мисливців, але це можливо лише за погодження лімітів та норм Міндовкіллям. А ОВА має ще погодить наказ на проведення цих заходів. Цього року, поки, нічого з цього не вирішено.

Лисиці не дають спокою людям, ходять вулицями, забираються у двори, виносять курей... З вовками теж велика проблема. Цього року їх значно побільшало. Я збирав інформацію про те хто і де їх бачив в районі, то за день нарахували аж 14 особин. Такого ще ніколи не було.
Ми постійно отримуємо звернення, не лише від простих мешканців, а й від місцевої влади – старост, голів громад.., але допомогти їм, враховуючи вище наведені причини, на жаль, ми не можемо. Вже було кілька випадків, коли люди самі в своїх дворах нищили тих лисиць, а згодом ветслужба підтверджувала у хижаків сказ.

Ситуація з африканською чумою в районні теж не краща. Наприкінці лютого цього року в мисливському господарстві, що межує з нашими угіддями, було виявлено сім туш диких кабанів, які загинули від цією хвороби. Тож популяцію кабана, яка у нас достатньо щільна, треба контролювати і зменшувати, але нам не підписують ліміти і дозволи на проведенні цих заходів, хоча ДНПК при Кабміні наприкінці минулого року наполягало на тому, щоб ОВА забезпечило зменшення чисельності хижака та кабана в мисливських угіддях.

Нажаль, всі наші звернення з місцевою владою до облвійськадміністрації, поки, не знаходять розуміння, але ми ще не втрачаємо надії, що до нас все ж таки дослухаються і ми будемо працювати за для збереження і майбутнього нашої країни.