Такої кількості хижаків, тим більше шакала, у нас ніколи не було
Про ситуацію з шакалами і не тільки розповів голова Тисменицької районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, Володимир Приймак з Франківщини:
– Поява шакалів в угіддях нашого району і області вже не є дивиною, хоча ще кілька років тому ми про них і не чули. Днями ми добули шакала (відео за посиланням: https://www.facebook.com/reel/498512105951549). Ці заходи відбувалися 21 червня під час проведення регулювання чисельності хижаків, згідно ст. 33 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».
Місяць тому, ще одного шакала в нашому районі збила автівка на трасі біля с. Березівка Івано-Франківської територіальної громади.
Специфічне завивання шакалів ми почули ще на початку року – в лютому, коли на прохання старости с. Братківці Івано-Франківської ТГ проводили роботу зі зменшення чисельності лисиці.
Днями, під час рейду біля села Липове, Тисменецького району, ми знову почули «співи» шакалів. Незабаром цих трьох «співаків» ми побачили на власні очі. Правда відстань до них була метрів зо триста. Відчувши нашу присутність, вони звернули зі свого шляху і чкурнули в бік села. Ще деякий час ми спостерігали за ними з відстані у тепловізор. Вони чимчикували вздовж крайніх хат села, поки не зникли. Ми намагались їх відшукати, але марно.
Другого дня, зранку, наша бригада вирішила взяти для ваби нутрощі на бійні й розкласти їх у місцях, де бачили шакалів. В той же день повернулись ввечері та влаштували засідку. Першої години ночі один з шакалів вийшов на вабу, де ми його і добули.
Лісівники кажуть, що шакали шастають нашим районом вже більше року, але ми з ними зіткнулись лише цьогоріч. Періодично зустрічаємо і вовків. Такої кількості хижаків, тим більше шакала, у нас ніколи не було.
З лисицею просто катастрофа. Два тижні тому в рейді, біля села Братківці, на нас одночасно вийшло 15 рудих. Уявіть собі їх концентрацію.
На жаль, лише силами єгерської служби, ми не можемо ефективно боротись з цим нашестям. Нам потрібна допомога мисливців, бо ми не маємо ні необхідних фінансових, ні людських ресурсів. Облвійськадміністрація, поки, не до кінця, розуміє цю проблему і не дає нам дозвіл на залучення мисливців до цієї справи. Але ми, все ж таки, сподіваємось знайти спільне рішення цієї проблеми якнайшвидше.
Але хижаки – це лише одна з проблем. Маємо й інші.
Нині в районі, та й в області, сильно активізувались браконьєри. Дивує те, що вони, звідкись, отримують перепустки, які дозволяють їм пересуватись угіддями зі зброєю в комендантську годину. Все це браконьєри роблять заради наживи, збуваючи добуту дичину і продукти з неї цілорічно. Ми в цій ситуації безсилі, бо одна справа спіймати, а інша – притягнути до відповідальності таких порушників – хижунів.
Багатьох цих «промисловиків» ми знаємо в обличчя, але довести їх злочини майже не реально. Вони завжди знаходять шляхи, як піти від покарання. Взяти їх на гарячому, майже, неможливо і суд завжди на їх боці. Більше того, нам навіть заборонили виписувати протоколи, керуючись ст. 85 адмінкодексу, бо наче це наділ екоінспекції. З одного боку, саме ми – користувачі мисливських угідь – найбільше зацікавлені навести лад із браконьєрством, з іншого – ми маємо найменше повноважень з усіх.
Нам періодично телефонують наші мисливці – нині військовослужбовці з передової – і кажуть: «...полювання не було, мабуть дичини розвелось... приїдемо, будемо відроджувати мисливство...». Ми їм розповідаємо, що браконьєри кожної ночі в промислових масштабах виносять дичину і скоро в наших угіддях буде лише вітер гуляти. Це потрібно зупинити. Але для цього нам необхідно більше повноважень, допомога влади, відповідні її рішення, можливість залучати мисливців…
Відео за посиланням: https://www.youtube.com/shorts/daZHYz9_ONU